Звіт практичного психолога НВК "Кутянківська ЗОШ І-ІІІ ст. -- дитячий садок" Мазорчук О.В. за 2020-2021 н. р.

 

 

Звіт

практичного психолога

НВК «Кутянківська ЗОШ І-ІІІ ст. – дитячий садок»

Мазорчук Оксани Володимирівни

за 2020-2021 навчальний рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            У 2020-2021 навчальному році психологічна служба НВК «Кутянківська ЗОШ І-ІІІ ст. – дитячий садок» керувалась наступними нормативно-правовими документами:

-         Лист «Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти на 2020-2021 навчальний рік»;

-         Лист «Про деякі питання щодо створення у 2020-2021 навчальному році безпечного освітнього середовища, формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок»;

-         Положення «Про  психологічний кабінет дошкільних, загальношкільних та інших навчальних закладів системи освіти»;

-         Конвенція про права дитини;

-         Загальна декларація прав людини;

-         Закон України «Про охорону дитинства»;

-         Закон України «Про попередження насильства в сім’ї»;

-         Наказ Міністерства освіти та науки України  «Про вжиття додаткових заходів щодо профілактики та запобігання жорстокому поводженню з дітьми»;

-         Наказ Міністерства освіти та науки України «Про вжиття заходів спрямованих на дотримання законодавства щодо захисту прав неповнолітніх»;

-         Етичний кодекс психолога;

-         Посадова інструкція практичного психолога.

Психогігієна професійної діяльності педагога в умовах карантину (методичні рекомендації)

Організація психологічного забезпечення освітнього процесу у закладах освіти у 2020/2021 навчальному році Перелік діагностичних методик з виявлення домашнього насильства відносно дітей

Інформаційна база професійного інструментарію фахівців психологічної служби системи освіти України

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ «Психогігієна професійної діяльності педагога в умовах карантину"

Застосування діагностичних мінімумів в діяльності працівників психологічної служби»

Лист Міністерства освіти і науки України від 14.08.2020 №1/9-436 "Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню)

Лист Інституту модернізації змісту освіти від 27.07.2020 №22.1/10-1495 "Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти на 2020/2021 н.р."

Лист Міністерства освіти і науки України від 20.07.2020 №1/9-385 "Деякі питання організації виховного процесу у 2020/2021 н.р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок"

-          

   Виходячи з науково--методичної проблемної теми закладу «Створення єдиного інформаційного простору в освітньому закладі як ресурсу якості освітнього процесу» (3 рік), психологічна служба працювала над проблемою «Профілактика проявів насилля в освітньому середовищі».

   Тема самоосвіти практичного психолога (2020-2024) «Психолого-педагогічна профілактика негативних явищ серед здобувачів освіти».

   Робота практичного психолога була організована відповідно Плану роботи на 2020-2021 навчальний рік і проводилась за напрямками:

n  Діагностика;

n  Профілактика;

n  Корекція

n  Просвіта

n  Консультування

   Просвітницька робота пов’язана з наданням та поширенням знань, ознайомленням усіх учасників освітнього процесу зі специфікою діяльності працівників психологічної служби закладу, методами їх роботи та можливостями; надання інформації щодо збереження соціального благополуччя і психічного здоров’я.

   Робота з проведення просвітницької діяльності полягала у:

-         Формуванні культури здорового способу життя:

n  01.12. 1-4 класи Бесіди, перегляд презентацій «1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом»;

n  17.12. 5, 6 класи Бесіди, перегляд відеоматеріалу «1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом».

n  21.12 1-4 класи 22.12. 5, 6, 9-11 класи Бесіди «Зима. Зимові канікули. Що ти пропонуєш?».

-         Інформуванні про вплив та наслідки вживання наркотичних, психоактивних речовин, алкоголю та тютюнопаління:

n  28.01. Акція «За здоровий спосіб життя» Роздача листівок про шкідливість паління класним керівникам.

-         Ознайомленні учасників освітнього процесу із загрозами, які може нести інтернет.

-         Інформуванні молоді з проблем торгівлі людьми.

-         Популяризації ненасильницької моделі поведінки:

 -- Бесіди «Знайомство. Який я? яка я? Хто я? Дозвольте познайомитися» 14 -16.09. 1 – 11 класи.

-- 01.10. 5-8 класи Бесіди до Міжнародного дня людей похилого віку. День ветерана.

-- 13.10. 2-5 класи Бесіди «Свято Покрови. День захисників України»

-- 03.11. 2, 6 класи Бесіди «Мої улюблені заняття», «Школа, в якій мені добре»

-- 11.11. 2-4, 9 класи Бесіди «Вчимося бути толерантними», тест «Чи виявляєте Ви толерантність», 16.11. 6 клас; 17.11. 5, 11 класи;

-- 25.11. 4 клас Бесіди «Моя родина. Сімейні цінності»;

-- 10.12. 6 клас «Толерантність – мірило вихованості»;

-- 25.01. 1-4 класи,  Перегляд презентації «Подорож до країни Психоландія»

-- 29.01. 5-6 класи Заняття з елементами тренінгу «Умій дружити», перегляд презентації.

-- 02.02. 4 клас «Лист психологу», «Якби я був директором школи…».

-- 17.02. 10 клас «Підліток і дорослий. Як уникати конфліктів».

-- 17.02. 4, 6 класи «Відкрити себе для себе ж самого. Обери геометричну фігуру», перегляд презентації.

-- 03.03. 5 клас Бесіда «Твори добро, бо ти – Людина». Вправа «Серце».

-- 03.03. 4 клас Терапія малюнком «Щастя – це…».

-- 04, 05.03. 2 клас Виготовлення вітальних листівок і сувенірів з картону до 8 Березня.

-- 09.03. 5, 7, 8 класи «Цінності моєї родини».

-- 11.03. 11 клас; 15.03. 10 клас  Бесіда «Взаємини в сім’ї». анкетування «Підлітки про батьків» (за методикою Шафера).

--11.03. 7 клас Бесіда «Суїцидальна поведінка підлітків». Тест на виявлення суїцидального ризику СР – 45.

-- 15.03. 5-7 класи «Моя сім’я. Взаємини в сім’ї. Цінності моєї родини» -- ---- 25.03. 5. 6 класи Бесіди «Цікаві історії, бувальщини, легенди моєї родини».

-- 05.04. 1-3 класи Бесіди «Ознаки весни. Мої спостереження в природі», «Сім’я. моя дружна родина».,

-- 05.04. Індивідуальна робота з Ковальчуком Н. «Я вдома. Як я допомагаю». 13.04. «Моє захоплення. Ігри». 14.04. «Мої уподобання. Їжа».

-- 13.04. 5 клас; 14.04. 6 клас Бесіди «Напередодні Великодня. Сімейні традиції».

-- 19.04. 5 клас Бесіда «Чи збуваються мрії?».

-- 26.04. 9-11 класи Урок-реквієм «Ми пам’ятаємо…»  (до 35-річниці трагедії Чорнобиля).

-- 05.05. 5, 6, 10 класи; 06.05. 2 клас; 07.05. 3 клас Бесіди «Вічна слава героям! Ми низько вклоняємось їм!».

-         Інформуванні про соціально-небезпечні хвороби.

-         Ознайомленні педагогів та батьків з основними закономірностями та умовами сприятливого розвитку дитини.

   Діагностична складова психологічного забезпечення почала наповнюватися дослідженнями особистісних параметрів та особливостей (на кожного здобувача освіти 1-11 класів складені Протоколи психологічних обстежень); виявлення причин труднощів у навчанні, інтелектуальному розвитку, соціально-психологічній адаптації, вивчення та визначення індивідуальних особливостей динаміки розвитку особистості, потенційних можливостей в освітньому процесі, професійному самовизначенні.

   Результати діагностування також підсумовані в наступних документах:

n  Аналітична довідка за результатами дослідження адаптації здобувачів освіти 1 класу. (Додаток 1).

n  Аналітична довідка за результатами дослідження рівня готовності здобувачів освіти 4 класу до переходу в середню школу. (Додаток 2).

n  Аналітична довідка за результатами дослідження адаптації здобувачів освіти 5 класу. (Додаток 3).

n  Аналітична довідка за результатами дослідження адаптації здобувачів освіти 10 класу. (Додаток 4).

Проведені анкетування батьків з метою дослідження особливостей поведінки дитини:

n  Модифікований опитувальник Т.Акенбаха 3 клас. 07.10.,

n  Анкетування батьків здобувачів освіти 5 класу «Ваша дитина» 05.11.;

n  Модифікований діагностичний опитувальник Вандербільт для заповнення батьками (Оцінка поведінки дитини)  4 класу 04.12.;

n  Анкета «Критерії агресивності у дитини» Лаврентьєва Г.П., Титаренко Т.М. 2 клас 08.12;

Проведені анкетування класних керівників:

-         08.12. 2 класу Критерії агресивності

 

   Профілактична робота була націлена на створення таких умов навчання та виховання, які б сприяли гармонійному психічному та особистісному розвитку здобувачів освіти:

-         профілактика булінгу (цькування), кримінальних правопорушень, подолання злочинності серед неповнолітніх:

n   14.12. 8 клас Виховна година «Молодь, здоровий спосіб життя і протиправна поведінка». Анкетування.

n  03.02. 7 клас, 04.02. 6 клас, 10.02. 9-11 класи «Лист психологу», «Якби я був директором школи…».

n  12.03. 5-11 класи Бесіда «Безпека в Інтернеті. Кібербулінг». Зустріч із представником ювенальної превенції Бабій Д.М.

-         профілактика вживання наркотичних і психотропних речовин,

зниження рівня вживання алкоголю:

-- 21.09. 5, 6. 7 класи, 22.09. 2. 3, 4, 8 класи, 23.09. 9-11 класи Бесіди «Профілактика шкідливих звичок та формування навичок здорового способу життя».

-- 02.12. 8-11 класи Перегляд презентації «1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом». Анкетування.

-- 15.12. 10 клас Анкета «За здоровий спосіб життя».

-- 06.01. 11 клас Анкета «За здоровий спосіб життя».

-         запобігання торгівлі людьми;

-         попередження насильства та жорстокого поводження з дітьми:

-- 17.09. 2, 3, 5, 6 класи «Профілактика конфліктних ситуацій «здобувач освіти – здобувач освіти», «здобувач освіти – батьки», «здобувач освіти – учитель», «учитель – батьки».

-- 06.10. 10 клас Диспут «Я – це я!».

-- 07.10. 3 клас Релаксаційне заняття.

-- 20.10. 11 клас Диспут «Я маю право відчувати і висловлювати свої почуття».

-- 02.11. 10 клас Урок-дискусія «Моя майбутня професія». Тест на виявлення професії, до якої схильні.

-- 28.12. 7 клас, 29.12. 8 клас, 05.01. 10, 11 класи Тест на Інтернет-залежність (за методикою Лоскутова В.А.

-- 18.02. 2, 7 класи Відкрити себе для себе ж самого. Обери геометричну фігуру.

-- 22.02. 1 клас Бесіда «Різні характери, різні темпераменти».

-- 01.03. індивідуальні бесіди 8 клас «Сімейні цінності».

-- 04.03. 2 клас Правила поведінки за столом.

-- 12.03. 5 – 11 класи Бесіда «Безпека в Інтернеті. Кібербулінг». Зустріч із представником ювенальної превенції Бабій Д.М. Індивідуальні бесіди 6, 9 класи «Поведінка в школі», «Злочин і кара».

-- 17.03. 3 клас Бесіди «Я і моя сім’я. мої друзі. Взаємини в сім’ї та класі».

-- 18.03. 9 клас Урок-дискусія «Моя сім’я. Відносини в сім’ї». Опитувальник «Підлітки про батьків» (за методикою Шафера).

-- 25.03. 10 клас Бесіда «Ку4льтура поведінки. Я можу і я повинен».

-- 08.04. 2, 6 класи Бесіди «Як я проводжу вихідні».

-- 15.04. 2 клас; 22.04. 5 клас; 28.04. 3 клас Казкотерапія.

-- 20.04. 5, 6 класи Індивідуальні бесіди «Що я можу і чого мені треба».

-- 06.05. 2 клас Бесіда «Мої вчинки: добрі чи погані».

-- 12.05. 4 клас Бесіда «Байдужість. Жорстокість. Чому ми такі?».

-- 12.05. 7 клас Анкета «Твої права і обов’язки».

-- 13.05. 2 клас Бесіда «Я закінчую 2 клас. Мої досягнення».

-- 13.05. 1 клас Бесіда «Я закінчую 1 клас. Мої враження».

   Проведене тренінгове заняття для педагогів «Самовдосконалення» 27.01.

   Проведена година спілкування «Від кохання до сім’ї» 27.01. 9-11 класи.

   Корекційна робота була спрямована на підвищення загального рівня розвитку дитини, заповнення прогалин її попереднього розвитку і навчання, розвиток недостатньо сформованих вмінь та навичок, підготовку дитини до адекватного сприйняття навчального матеріалу. Мета корекції – розвивати її психічні та фізичні сфери.

Індивідуальні заняття з Гуком В. (3 клас 15.10, 23.12, 12.04.).

Індивідуальна робота з Мотовою Д. ( 5 клас 23.09., 24.09, 29.09, 12.10, 15.10, 20.10, 03.11, 12.11, 26.11, 09.12, 17.12, 23.12, 30.12, 05.01, 02.02, 22.02, 24.02, 01.03, 02.03, 05.03).

Групові заняття зі здобувачами освіти 2 класу (15.10. «Агресія. Як позбутися агресії». 26.11. «Риси характеру. Мій темперамент». 17.12. «Сімейні цінності». 23.12. «Моє відчуття щастя»).

Групове заняття зі здобувачами освіти 5 класу (20.10. «Культура поведінки з однокласниками»; 02.02 «Розвиток пам’яті»; 17.02. Розвиток уваги та пам’яті).

Групові заняття зі здобувачами освіти 6 класу (05.10. «Чи гарний Ви друг» Тест. 15.10. Правила поведінки. 26.11. «Риси характеру. Мій темперамент». 11.03. «Як запобігти конфліктам»).

Групові заняття зі здобувачами освіти 7 класу (06.10. «Чи гарний Ви друг». Тест. ).

Групові заняття зі здобувачами освіти 8 класу (07.10. «Чи гарний Ви друг». Тест.).

   Консультування індивідуальне та групове було спрямоване на вирішення запитів, з якими зверталися учасники освітнього процесу:

-         труднощі у навчанні (01.02. індивідуальні 8 клас; 5 клас).

-         формування психологічної готовності першокласників до навчання в школі (05.10. батьки, класний керівник);

-         підвищення мотивації здобувачів освіти до навчання (індивідуальні бесіди з батьками, педагогами та здобувачами освіти 1-11 класів);

-         проблеми неуспішності (індивідуальні бесіди з батьками, педагогами, здобувачами освіти 1-11 класів);

-         вікові та індивідуальні особливості розвитку (19.10. батьки, класний керівник 1 класу. 16.03. батьки здобувачів освіти 5, 6, 7, 11 класів; 22.03. батьки здобувачів освіти 8-10 класів  Індивідуальні бесіди. Анкетування «Про дитину», «Взаємини в сім’ї»);

-         проблеми самооцінки дитини (індивідуальні бесіди з батьками, педагогами, здобувачами освіти 1-11 класів);

-         адаптація дитини до нового колективу (03.11. класний керівник 4 класу. Анкетування.); (18, 19.11. батьки здобувачів освіти 5 класу Опитувальник на виявлення труднощів у поведінці та проблем адаптації дитини); (23.11. класний керівник 5 класу Виявлення шкільних труднощів та рівня адаптованості здобувачів освіти);

-         асоціальні прояви у поведінці дітей (24.02. індивідуальні 8 клас; 09.03. класний керівник 3 класу «Уміння дружити – справжнє мистецтво. Як навчити дітей добру»);

-         булінг (індивідуальні бесіди зі здобувачами освіти 1-11 класів);

-         комп’ютерна залежність;

-         неготовність до самостійного планування професійного розвитку.

   Особливо актуальним було питання співробітництва закладу, сім’ї та громадськості. На сайті НВК розпочато створення сторінки «Кабінет психолога/соціального педагога», де розміщуватимуться матеріали психологічної служби для підвищення ефективності процесу навчання, для активізації пізнавальної діяльності учасників освітнього процесу, підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності батьків. Ми працюватимемо для створення активної системи підтримки сімейного виховання через використання інформаційно-комунікативних технологій, залучення батьків до участі в освітньому процесі закладу освіти, підвищенні психологічної культури учасників освітнього процесу.

   Завдання психологічної служби НВК «Кутянківська ЗОШ І-ІІІ ст. – дитячий садок» на 2021-2022 навчальний рік – продовжувати:

n   забезпечення своєчасного і систематичного вивчення психофізичного розвитку здобувачів освіти, мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, гендерних та інших індивідуальних особливостей;

n  сприяння створенню умов для виконання освітніх і виховних завдань закладу освіти;

n  сприянню соціального та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, охорони їх психічного здоров’я;

n  надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти.

 

 

Практичний психолог ___________________ Мазорчук О.В.

  

 

-          Додаток 1

Аналітична довідка

за результатами дослідження адаптації здобувачів освіти 1 класу

(2020-2021 н. р.)

 

Мета дослідження: Виявлення потенційної «групи ризику», тобто дітей, чиє подальше навчання та виховання пов’язані з суттєвими труднощами через дослідження наступних компонентів адаптації:

-         фізіологічне підлаштування організму;

-         шкільна успішність та поведінка;

-         емоційне прийняття нової соціальної ситуації.

Програма дослідження включає: І етап (вересень-жовтень):

n  збір даних про захворюваність першокласників (статистичні дані);

n  анкетування батьків (виявляємо наявність психосоматичних симптомів дезадаптації та збираємо інформацію про здобувача освіти);

n  опитування вчителя за допомогою опитувальника Л.М.Ковальової, Н.Н.Тарасенко (визначаємо рівень дезадаптації та виявляємо фактори, які їй сприяють);

n  обстеження першокласників за допомогою проективної методики «Будиночки» (О.А.Орєхова) (досліджуємо емоційне сприйняття нової соціальної ситуації, зокрема процесу навчання, вчителя, однокласників, самооцінку та визначаємо здатність організму до енерговитрат);

n  проведення методики «Школа звірів» (вивчаємо мотиваційну сферу, ставлення дитини до вчителя, до однокласників, до навчання в школі, а також шкільну тривожність;

n  проведення тесту «Тривожність» (Р.Темл, М.Доркі, В.Амен);

n  проведення анкетування для визначення шкільної мотивації (за Н.Г.Лускановою).

ІІ етап (листопад-грудень):

n  малюнок «Мій клас» (вивчаємо ставлення дитини до вчителя, до однокласників, до навчання в школі);

n  проведення методики «Будиночок» (за Н.Й.Гуткіною) (діагностика рівня розвитку довільної сфери;  визначення готовності дітей до шкільного навчання);

n  проведення методики «Інтерв’ю» (Картка обстеження дитини) (визначення вміння дитини орієнтуватися в оточуючому світі, її соціалізацію).

Дослідження проводилося протягом вересня – грудня 2020 року.

 

Обстежено всього 7 (сім) першокласників, у т. ч. дівчат 4 (чотири), хлопчиків 3 (три).

 

-            За попередніми даними високий рівень готовності до школи мають 29% першокласників, 42% середній, 29% низький (зокрема такі діти                          ). Найчастіше факторами низької готовності є порушення інтелектуальної  діяльності, гіперкінетичний синдром, недостатня довільність психічних

-         функцій.

-            У більшості здобувачів освіти відсутня психосоматична симптоматика. У 42% першокласників спостерігаються такі психосоматичні симптоми дезадаптації: підвищена стомлюваність, дратівливість, підвищена тривожність, боязнь темряви, збільшена щитовидна залоза..

-            За результатами проективної методики «Будиночки» (О.А.Орєхова) 29% дітей мають ВК від 0,51 – 0,91, що свідчить про стан оптимальної працездатності, який відбувається за рахунок періодичного зниження активності. Здобувачам освіти                                     необхідна оптимізація режиму праці і відпочинку.

-            71% дітей мають оптимальну працездатність, відрізняються бадьорістю, здоровою активністю, готовністю до енерговитрат. Навантаження цих першокласників (                                           ) відповідають можливостям.

-            За результатами проективних методик 71% першокласників мають позитивне сприйняття процесу навчання, 29% мають занижену самооцінку себе як здобувача освіти.

-            За результатами опитування за методикою Л.Ковальової, Н.Тарасенко 42% першокласників мають високий ступінь адаптації  (дані про здобувачів освіти в узагальненому протоколі). Ці діти адаптувалися до школи протягом перших двох місяців навчання, швидко влилися в колектив, освоїлися в школі, набули друзів в класі, у них майже завжди гарний настрій, вони доброзичливі, сумлінно і без напруги виконують всі вимоги вчителя.

29% першокласників мають середній, 29% мають високий ступінь дезадаптації. Період адаптації цих дітей в школі затягується: діти не можуть прийняти ситуацію навчання, спілкування з учителем, дітьми. Як правило, ці діти зазнають труднощі в засвоєнні навчальної програми. Середній рівень адаптації може перейти в легкий до кінця першого півріччя завдяки доброзичливому і тактовному відношенню вчителя.

   29% першокласників мають високий коефіцієнт дезадаптації (це                     ). В цих дітей соціально-психологічна адаптація пов’язана із значними труднощами. Вони погано засвоюють навчальну програму. Ці першокласники ще не готові до навчання в школі. Це «група ризику».

   Найпоширенішими факторами дезадаптації є:

1.     порушення інтелектуальної діяльності;

2.     гіперкінетичний синдром;

3.     недостатня довільність психічних функцій.

Висновки

Проведене дослідження було спрямоване на вивчення рівня адаптації та прояву ознак дезадаптації у першокласників.

   За результатами спостереження та експертної оцінки вчителів:

-         більшість дітей мають високий та середній рівні адаптації;

-         найбільш поширеними факторами дезадаптації першокласників є:

n  порушення інтелектуальної діяльності;

n  гіперкінетичний синдром;

n  недостатня довільність психічних функцій.

За результатами проективних методик:

-         усі здобувачі освіти мають оптимальну або компенсаторну працездатність під час освітнього процесу;

-         більшість першокласників мають позитивне сприйняття процесу навчання, вчителя, себе як здобувача освіти, взаємин з однокласниками.

За результатами готовності до школи:

n  в «групу ризику» за рівнем адаптації потрапляють діти, які мають низькі показники готовності до школи (це                                 ) – 29%.

Отже, в цілому рівень адаптації першокласників до навчання у школі є достатнім. Здобувачі освіти, які мають низькі показники за всіма або більшістю досліджуваних аспектів, потребують подальшого супроводу з боку вчителів, батьків і психолога.

 

 

Практичний психолог ______________________   Мазорчук О.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

Аналітична довідка

 за результатами дослідження рівня готовності

здобувачів освіти 4 класу

до переходу в середню школу

(2020-2021 навчальний рік)

 

 

   Мета дослідження: визначення рівня готовності здобувачів освіти 4 класу до переходу в середню школу (школу ІІ ступеня).

   Проблема дослідження: наступність у роботі 4-го класу на основі вивчення класного колективу та індивідуальних психофізичних особливостей здобувачів освіти.

   Обгрунтування проблеми дослідження: складові готовності здобувачів освіти 4 класу до навчання у школі ІІ ступеня:

n  Успішне засвоєння програмного матеріалу та сформованість основних компонентів навчальної діяльності;

n  Наявність новоутворень молодшого шкільного віку – довільності, рефлексії, мислення через поняття тощо;

n  Сформованість уміння вчитися;

n  Достатній розвиток пізнавальних здібностей, психічних процесів (сприймання, запам’ятовування та осмислення навчальної інформації);

n  Якісно новий тип взаємовідносин із дорослими та однолітками.

Предмет дослідження: психологічна готовність дитини (мотиваційна, емоційна, інтелектуальна, соціальна) до переходу у школу ІІ ступеня.

Об’єкт дослідження: здобувачі освіти 4 класу.

Методи дослідження: діагностика, спостереження, метод незалежних характеристик, тестування.

Дослідження складається з 15 методик, призначених для здобувачів освіти 4 класу, включає вербальні та невербальні завдання.

Структура програми: 2 (два) етапи обстеження: первісне знайомство з класом та проведення поглибленого психологічного обстеження.

Основна мета І етапу – вивчення особливост здобувачів освіти у реальних навчальних ситуаціях, їхніх стосунків з усіма вчителями. Найпродуктивнішим методом роботи на цьому етапі є спостереження особливостей психолого-педагогічного клімату, що склався в класі на момент обстеження:

-         вивчення поведінки педагога та особливостей стилю педагогічного спілкування вчителя, характер його реакції в різних ситуацій;

-         ставлення вчителя до кожного здобувача освіти;

-         характер ставлення здобувачів освіти до навчання, активність на уроках. Основними показниками ставлення здобувача освіти до навчання є:

-         Прагнення здобувачів освіти відвідувати заняття або бажання ухилитися від них;

-         Загальна активність на заняттях;

-         Наявність і характер відволікань;

-         Ставлення до засобів дії;

-         Наявність і зміст зауважень, коментарів, що виражають позитивне, байдуже або негативне ставлення до заняття;

-         Поведінка дітей після закінчення заняття.

Діагностики першого етапу (8 методик вересень – грудень) сприяли мотивації дитини до самопізнання та пізнання інших людей, пробудження зацікавленості до внутрішнього світу людини:

n  Самооцінка. Осмислення своєї гідності та гідності інших людей.

n  Методика «Тип мислення».

n  Шкільна мотивація (за Н.Г.Лускановою), «тип» сприйняття класного колективу.

n  Тест шкільної тривожності Філліпса.

n  Модифікований діагностичний опитувальник Вандербільт (заповнили батьки). Оцінка поведінки дитини.

n  Анкета класного керівника. Процес адаптації.

n  Визначення типу темпераменту. Методика Айзенка.

n  Методики «Логіко-кількісні відношення», «Виділення суттєвих ознак» для вивчення рівня сформованості елементарних операцій мислення: аналізу, порівняння, виділення істотних особливостей, абстрагування, класифікації конкретизації.

n  Методика «Пам’ять на числа» для вивчення рівня особливостей пам’яті: короткочасної, зорової.

Діагностики другого етапу (7 методик січень - квітень) сприяли осмисленню свого місця в соціумі: взаємовідносини з батьками, однокласниками, учителями. Мета цього етапу: формування вміння виділяти особистісні якості під атмосфери у класному колективі.

n  Тест «Кодування» (О.Венгер, Г.Цукерман) для дослідження уваги та темпу діяльності.

n  Тест «Обери свій колір». Психологія кольору.

n  Методика «Обери геометричну фігуру». Відкрити себе для себе ж самого.

n  Методика «Запам’ятай малюнки» для вивчення обсягу короткочасної зорової пам’яті.

n  Методика вивчення самооцінки Будассі.

n  Методика «Інтелектуальна лабільність» (модифікація С.Н.Костромін) для вивчення здатності дитини до короткочасної інтенсивної діяльності, вміння орієнтуватися на умови завдання, виконувати і враховувати кілька вимог одночасно, володіти точним аналізом різних ознак.

n  Методика «Оперативна пам’ять» для вивчення рівня особливостей пам’яті: короткочасної, слухової, зорової.

   За допомогою вказаних методик не тільки збагачуються знання про особистість кожної дитини, а й визначаються шляхи корекційно-профілактичної роботи з поліпшення її емоційного стану, попередження тривожності, дезадаптації, порушень у поведінці, які перешкоджають нормальному емоційному самопочуттю дитини та ускладнюють процес спілкування з однолітками.

 

   Обстежено 10 здобувачів освіти 4 класу: 5 (п’ять) дівчат і 5 (п’ять) хлопців.

 

Результати досліджень

 

1.     Рівень засвоєння навчальних програм:

n  здобувачів освіти з високим рівнем навчальних досягнень – 2 – 20%;

n  здобувачів освіти із достатнім рівнем навчальних досягнень – 6 – 60%;

n  здобувачів освіти із середнім рівнем навчальних досягнень – 2 – 20%;

n  здобувачів освіти із початковим рівнем навчальних досягнень немає.

2.     Соціометрія

Сприйняття класного колективу:

n  Індивідуалістичне – 2 здобувачі освіти – 20%

n  Індивідуально-колективістське – 1 здобувач освіти – 10%

n  Колективістське – 5 здобувачів освіти – 50%

n  Прагматичне – 2 здобувачі освіти – 20%.

Мотивація до навчання, рівень шкільної адаптації:

-         Сформоване ставлення до себе як до школяра, висока навчальна активність, високий рівень шкільної адаптації – 6 осіб – 60%;

-         Ставлення до себе як до школяра практично сформовано, середній рівень шкільної адаптації – 2 особи – 20%;

 

-         Позитивне ставлення до школи, але школа приваблює більше поза навчальними сторонами, зовнішня мотивація – 1 особа – 10%;

-         Ставлення до себе як до школяра не сформовано, низький рівень шкільної адаптації -- 1 особа – 10%.

3.     Темперамент

Сангвінік – 7 осіб (70%), але відповіді нещирі;

Флегматик – 2 особи (щирі) і 1 особа (нещира) – 30%.

4.     Рівень і характер шкільної тривожності:

-         Загальна тривожність у школі

<50% -- 5 здобувачів освіти – 50%

>50% -- 3 здобувачі освіти – 30%

>75% -- 2 здобувачі освіти – 20%.

- Переживання соціального стресу

<50% -- 8 здобувачів освіти – 80%

>50% -- 1 здобувач освіти – 10%

                                    - Фрустрація потреби в досягненні успіху

                                     <50% -- 9 здобувачів освіти – 90%

                                     >50% -- 1 здобувач освіти – 10%

- Страх самовираження

<50% -- 1 здобувач освіти – 10%

>50% -- 3 здобувачі освіти – 30%

=50% -- 4 здобувачі освіти – 40%

<75% -- 1 здобувач освіти – 10%

>75% -- 1 здобувач освіти – 10%

                                              - Страх ситуації перевірки знань

                                              <50% -- 2 здобувачі освіти – 20%

                                              >50% -- 5 здобувачів освіти – 50%

                                              =50% -- 1 здобувач освіти – 10%

                                              =100% -- 2 здобувачі освіти – 20%.

-         Страх невідповідності очікуванням оточення

<50% -- 2 здобувачі освіти – 20%

>50% -- 7 здобувачів освіти – 70%

=100% -- 1 здобувач освіти – 10%.

-         Низька фізіологічна опірність стресові

<50% -- 5 здобувачів освіти – 50%

>50% -- 4 здобувачі освіти – 40%

>75% -- 1 здобувач освіти – 10%.

                                                         - Проблеми і страхи у стосунках з учителями

                                                         <50% -- 2 здобувачі освіти – 20%

                                                          >50% -- 4 здобувачі освіти – 40%

                                                          =50% -- 3 здобувачі освіти – 30%.

№ з/п	Прізвище, ім’я, по батькові здобувача освіти	Кількість абсолютних значень (8 чинників) >50%                       >75%                            100%
1		3                                1                                  --
2		1                                1                                     2
3		-                                 --                                       --
4		2                                --                                     --
5		4                                 --                                    --
6		3                                         --                                           --
7		5                                 1                                    --
8		5                                 --                                     --
9		3                               --                                     --
10		2                                 1                                      1

 

1.     Самооцінка: адекватна – 4 здобувачі освіти – 40%

                         завищена – 2 здобувачі освіти – 20%

                         занижена – 4 здобувачі освіти – 40%.

 

 

 

 

Висновки

   Здобувачі освіти 4 класу мають різний рівень готовності до навчання у середній школі, тобто різні рівні розвитку пізнавальних процесів, навичок спілкування та співробітництва.

   Причинами недостатньої готовності до навчання у середній школі є:

n  Недостатня адаптація виражена неузгодженістю вимог навчального середовища та особистісних проявів.

n  Недостатньо розвинена навчальна мотивація;

n  Підвищений та високий рівні шкільної тривожності.

   Для повної готовності четвертокласників до навчання в школі ІІ ступеня продовжувати:

-         Виявляти індивідуальні особливості здобувачів освіти;

-         Вивчати особливості інтелектуального розвитку;

-         Формувати вміння вчитися;

-         Розвивати пізнавальні здібності та психічні процеси;

-         Розвивати навички спілкування.

 

Методичні рекомендації вчителям

з профілактики дезадаптації здобувачів освіти 4 класу

при переході до середньої школи:

1.     Урахування вікових і індивідуальних психологічних особливостей дітей.

2.     Демонстрація вчителем віри в успіх дитини.

3.     Відділення оцінки конкретного вчинку від оцінки особистості дитини.

4.     Запобігання груповій критиці дитини або її робіт, а також порівнянь її помилок з постійними успіхами інших здобувачів освіти.

5.     Порівняння якості роботи дитини тільки з її попередніми роботами.

6.     Указуючи на помилки, намітити шлях до успіху.

7.     Акцентування уваги здобувача освіти на його успіхах, перемогах.

8.     Створення ситуацій успіху

9.     .Надання емоційної підтримки здобувачам освіти словами, поглядом, дотиком.

10.Підтримка і заохочення проявів активності в роботі на уроці у скутих, сором’язливих, тривожних дітей. Важливо звернути увагу інших здобувачів освіти на їхні успіхи, підвищувати їхній статус у класі.

11.Бажано не наполягати на публічних виступах і відповідях перед усім класом тривожних, невпевнених дітей. Певний період їх можна включати в групи з 2-3 здобувачів освіти, що разом будуть розповідати вірш, співати пісню і т. д. , щоб вони відчули підтримку.

 

Рекомендації батькам

для успішного переходу четвертокласників до середньої школи

1.     Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це з класним керівником, шкільним психологом.

2.     Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3.     Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4.     Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5.     Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6.     Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю дитини, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з Вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки  тощо.

7.     Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8.     Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.

9.     Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, освітньому закладі.

10.У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.

11.Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.

12.Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.

13.Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.

14.Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.

15.У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

 

 

Практичний психолог __________________ Мазорчук О.В.

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                          Додаток 4

Аналітична довідка

за результатами дослідження адаптації

здобувачів освіти 10 класу

(2020-2021 навчальний рік)

Мета дослідження: вивчення основних психологічних проблем переходу з основної школи в старшу; виявлення індивідуальних особливостей десятикласників; визначення рівня адаптації та причин дезадаптації здобувачів освіти 10 класу.

Проблема: адаптаційні, навчальні, поведінкові труднощі в період переходу з основної в старшу школи.

Об’єкт: здобувачі освіти 10 класу.

Обгрунтування проблеми дослідження:

·         Потреба адаптації здобувачів освіти 10 класу під час переходу із  основної до старшої школи зумовлена зміною їхнього соціального оточення. Десятикласникам  доводиться пристосовуватися до вимогливих учителів-«предметників», особливостей і  умов навчання, нової системи цінностей і норм поведінки, що формується у зміненому колективі класу. Внутрішнє напруження, а також насторожене несприймання старшокласниками нововведень, можуть спричинити їхню дезадаптацію.

·         Ознаками дезадаптації здобувачів освіти 10 класу є:

o    недисциплінованість;

o    неуважність;

o    зниження рівня успішності;

o    швидка втомлюваність;

o    відсутність бажання йти до школи;

o    пригнічений настрій;

o    замкнутість, небажання контактувати з однокласниками.

·         Ознаки успішної адаптації здобувачів освіти 10 класу такі:

o    успішність у навчанні;

o    налагодженість комунікації з однокласниками та вчителями-«предметниками»;

o    високий рівень мотивації до навчання;

o    самоорганізація, зокрема вміння правильно визначати час на розв’язання завдань;

o    систематичне виконання домашніх завдань;

o    активна участь у роботі органів учнівського самоврядування, у позакласних та позашкільних заходах;

o    звернення по допомогу до вчителів (за потреби);

o    позитивний настрій.

Методи дослідження: діагностика, спостереження, метод незалежних характеристик, анкетування.

   10 клас як перехідний період від дитинства до серйозного навчання

Після зміни критеріїв оцінок навчального процесу відбувається втрата первинного статусу в групі однолітків. При цьому з'являються істотні зрушення в самооцінці, як правило, не усвідомлювані самим підлітком. Вчиняється розрив у тій сфері переживань людини, які пов'язані з усвідомленням себе. Подібні процеси досить часто призводять до виникнення захисних механізмів різного роду, які забезпечують збереження звичної самооцінки людини і його відношення до себе, спотворюючи сприйняття навколишньої дійсності. Зовні неадекватне сприйняття навколишнього світу і власної особистості може виявлятися в поведінкових порушеннях, зниженні конструктивності поведінки, частих афективних реакціях, виникає пригніченість і депресія. У цілому подібний стан прийнято кваліфікувати як соціально-психологічну дезадаптацію, яка потребує індивідуальної роботи з психологом.

   10 клас --  розслаблення між двома серйозними етапами навчання.

Ще одна проблема, характерна для десятикласників, - установка на продовження мораторію. Після того, як дев'ятий клас з його напругою і завершенням певного етапу освіти позаду, багато дівчат та хлопців напередодні закінчення школи і вступу до вищих навчальних закладів хочуть розслабитися. Може здатися, що вони впадають у безтурботний дитячий стан: пріоритетними стають спілкування з однолітками, підвищується інтерес до всього, що не є навчанням або роботою. Необхідно зрозуміти і прийняти те, що подібний стан дійсно необхідний в якості перепочинку чи відпочинку. Часом подібні дії можна навіть порахувати необхідними. Крім того, набуття на цьому періоді досвіду широкої і різноманітної взаємодії з навколишнім світом, не обмежується тільки лише навчальним процесом, для даного віку має велике розвиваюче значення. Корисно і те, що в цьому віці багато хто прагне долучитися до "дорослого" життя - природно, все має бути в міру.

   Однак, подібний стан добрий лише в якості явища, яке швидко проходить. Якщо ж школяр володіє сформованою установкою на таке життя (нерідко виходить, що батьки відправляють дитину в десятий клас саме для продовження мораторію дитинства), вчителям і шкільним психологам потрібно буде займатися подібними випадками - занадто тривале дитинство і прагнення тільки лише до розваг далеко не корисно для подальшої соціалізації.

   Соціальна адаптація - як пристосування людини до умов соціального середовища - передбачає:

1. адекватне сприйняття навколишньої дійсності і самого себе;

2. адекватну систему відносин і спілкування з оточуючими;

3. здатність до праці, навчання, до організації дозвілля та відпочинку;

4. здатність до самообслуговування і самоорганізації;

5. мінливість (адаптивність) поводження відповідно до рольових очікувань інших.

   У 10-класників змінюється соціальне оточення і система діяльності (навчальна ситуація нового ступеня освіти, зміна режиму і навантаження).

   Ситуація новизни є для будь-якої людини в певній мірі тривожною. Підліток переживає емоційний дискомфорт насамперед через невизначеність уявлень про вимоги вчителів, про особливості і умови навчання, про цінності і норми поведінки в колективі класу.

Цей стан можна назвати станом внутрішньої напруженості, настороженості, що утруднює прийняття як інтелектуальних, так і особистісних рішень. Таке психологічне напруження, будучи досить тривалим, може призвести до шкільної дезадаптації, коли здобувач освіти стає недисциплінованим, неуважним, безвідповідальним, відстає у навчанні, швидко стомлюється і просто не хоче йти до школи. Діти, систематично ослаблені, є найбільш схильними до дезадаптації. І, звичайно ж, неможливо говорити про адекватне сприйняття підлітком навколишньої дійсності через призму власної тривожності, про адекватну системі взаємини і спілкування з однокласниками та вчителями.

   Все це ускладнює сам навчальний процес, продуктивна робота на уроці стає проблематичною.

   Специфіка адаптації 10-класників визначається особливостями віку та специфікою профільного навчання. Важливою соціальною потребою даного віку є потреба у пошуковій активності, у самовизначенні, у визначенні життєвих перспектив.  

   Зазвичай необхідність адаптації виникає у зв’язку з кардинальною зміною діяльності людини і її соціального оточення. У десятикласників змінюється соціальне оточення (новий склад класу та вчителів) і система діяльності (нова навчальна ситуація нового ступеня освіти). Ситуація новизни є для будь-якої людини певною мірою тривожною. А якщо для старшокласника це ще й пов’язано з вибором навчального профілю, то ризики підвищеної тривожності та виникнення шкільної і навіть соціальної дезадаптації збільшуються.

Наше завдання --  зробити природний процес адаптації більш інтенсивним.

   У юності особливо зростає необхідність у визнанні та захищеності, як ніколи стають актуальними потреби в спілкуванні й одночасно у відособленні. Спілкуючись один з одним, юнаки відчувають необхідність знайти своє «Я», зрозуміти свої життєві перспективи. Тому через весь адаптаційний період проходить ідея самопізнання і самовизначення в життєвих цінностях, в уявленні образу «Я» як власними очима, так і очима інших.

   Тому варто навчати дітей відповідного віку засобів самопізнання, самосприйняття і саморозвитку в контексті взаємодії з оточуючими людьми і в умовах культурних, соціальних, економічних реалій суспільства.

   Дослідження соціально-психологічної адаптованості здобувачів освіти 10-го класу проводилося у жовтні – листопаді 2020 року за такими чинниками:

Особистісна тривожність;

Шкільна мотивація;

Прийняття  або неприйняття себе;

Прийняття інших  або конфлікт з іншими;

Емоційний комфорт (оптимізм, врівноваженість) або  емоційний дискомфорт (тривожність, занепокоєння або, навпаки, апатія);

Очікування внутрішнього контролю (орієнтація на те, що досягнення життєвих цілей залежить від себе самого, акцентується особистісна відповідальність і компетентність) або  очікування зовнішнього контролю (розрахунок на поштовх і підтримку ззовні, пасивність у вирішенні життєвих завдань);

Домінування  або залежність від інших;

«Відхід» від проблем.

 

Обстежено всього 14 (чотирнадцять) десятикласників – 9 (дев’ять) дівчат і 5 (п’ять) хлопців.

 

Дослідження складалося з 6 (шести) методик, включаючи вербальні та невербальні завдання.

n  Спостереження за поведінкою на уроках, під час перерв і в позанавчальний час.

n  Тест структури інтересів і схильностей (СІС)

 Показниками вираженості інтересів і схильностей у школярів є ставлення до конкретних шкільних предметів, занять, їхні захоплення, інформація з певних тем. Методика дає змогу виявити інтереси й схильності до таких видів діяльності й дисциплін: філософії, економіки, філології, історії, юриспруденції та права, медицини, математики, фізики, хімії, біології, інформатики й обчислювальної техніки, географії.

n  ВЕРБАЛЬНІ ТЕСТИ

Процес мислення складається з нерозривно пов'язаних один з одним операцій аналізу й синтезу. Щоб вивчити рівень розвитку цих операцій мислення, а також здібності підлітка логічно мислити на словесному матеріалі, було дібрано два вербальні тести («Методики психодіагностики в спорті» за редакцією В. Марищука).

   Аналіз

Методика полягає в доборі слів, що мають загальні родові ознаки, логічні зв'язки з певним узагальнювальним словом.

Синтез

Методика полягає в об'єднанні слів родовим поняттям і в пошуку «зайвого» слова, яке до цього загального поняття не належить.

n  Методика «Тип мислення».

n  Методика «Агресивна поведінка» (за Є.Ільїним та П.Ковальовим).

n  Тест на визначення темпераменту. Методика Айзенка.

 

Результати досліджень

 

1.     Темперамент

   Нещирі відповіді – 2 здобувачі освіти – 15%; щирі – 12 – 85%.

Амбіверти – 11 здобувачів освіти – 78%; екстраверти – 3 здобувачі освіти – 22%.

Емоційна стабільність, стійкість і чутливість нервової системи – професії у сфері обслуговування, навчання, виховання, медицини, управління – 7 здобувачів освіти – 50%.

Вразливість, чуйність, співчуття (професії соціальної сфери, люди мистецтва) – 7 здобувачів освіти – 50%.

2.     Рівні розвитку операцій мислення

2.1. аналіз:

-- аналітичні здібності розвинені недостатньо – 11 здобувачів освіти – 78%;

-- аналітичні здібності розвинені середньо – 3 здобувачі освіти – 22%.

2.2. синтез:

-- операція синтезу нерозвинена – 4 здобувачі освіти – 28%;

-- операція синтезу розвинена недостатньо – 5 здобувачів освіти – 36%;

-- операція синтезу розвинена посередньо – 3 здобувачі освіти – 22%;

-- операція синтезу розвинена високо – 2 здобувачі освіти – 14%.

2.3. середній показник:

-- потрібна значна мотивація для 5 здобувачів освіти – 36%;

-- здібності середні – 4 здобувачі освіти – 28%;

-- здібності дуже високі – 1 здобувач освіти – 7%;

-- здібності нерозвинені – 4 здобувачі освіти – 39%.

3. Структура інтересів і схильностей:

-- інтереси відсутні або виражені дуже слабко – 1 здобувач освіти – 7%;

-- інтереси середньо виражені – 7 здобувачів освіти – 50%;

-- інтереси яскраво виражені – 6 здобувачів освіти – 43%.

 

4.Рівень агресивності:

-- стриманість від агресії – 5 здобувачів освіти – 35%;

-- схильність до агресії – 9 здобувачів освіти – 65%.

 

Висновок

   Аналіз результатів дослідження здобувачів освіти 10 класу показує:

n  Адаптаційний період проходить не для всіх десятикласників успішно;

n  Недостатня адаптація виражена неузгодженістю вимог навчального середовища та особистісних проявів;

n  Недостатньо розвинена навчальна мотивація;

n  Підвищено рівень шкільної тривожності;

n  Для вивчення причин дезадаптації та виявлення індивідуальних особливостей десятикласників в січні – березні 2021 року було проведено:

-         Тест на Інтернет-залежність (за методикою Лоскутова В.А.).

-         Анкетування «Вчителі очима дітей».

-         Тести «Обери свій колір», «Наскільки Ви рішучі», «Наскільки багата Ваша уява», «Визначення сили волі».

-         Відкрити себе для себе ж самого. Методика «Обери геометричну фігуру».

-         Анкетування «Підлітки про батьків» (за методикою Шафера).

-         Анкетування батьків «Взаємини в сім’ї».

 

Рекомендації здобувачам освіти 10 класу

n  Розвивати інтереси і потреби;

n  Удосконалювати набуті знання, вміння та навички;

n  Прогнозувати своє майбутнє;

n  Збагачувати уяву;

n  Тренувати волю цілеспрямовано і регулярно;

n  Не просто більше читати, а обов’язково про це говорити, аналізувати вчинки літературних героїв, уявляти себе на їхньому місці, свою модель поведінки;

n  Намагатися мислити поняттями й категоріями, «філософствувати», переходити від часткового до загального і навпаки;

n  Учитися керувати своїми емоціями, стримувати злість, подавляти агресію, намагатися зрозуміти їх причини виникнення;

n  Постійно працювати над собою і вдосконалюватися, поступово перемагаючи свої недоліки й усуваючи слабкі сторони.

n  Підліткові можна рекомендувати навчання в класах природничоматематичного напрямку, якщо:

·         1. У нього є інтерес до точних наук (математика, фізика, інформатика, хімія).

·          2. Результати тестування за вербальними тестами не повинні бути низькими.

n   Підліткові можна рекомендувати навчання в класах гуманітарного напрямку, якщо:

·         1. У нього є інтерес до гуманітарних наук, він читає книжки.

·         2. Результати тестування за вербальними тестами повинні бути не нижчими від середніх показників.

 

 

 

Рекомендації батькам

n  Ставтеся до дітей відповідно до їхнього віку й враховуючи вразливість, прагнення до самостійності.

n  Сприяйте формуванню потреби в пошуковій активності, побудові життєвих цілей.

n  Враховуйте збільшену потребу юнацького віку до дружнього й інтимного спілкування.

n  Терпимо ставтеся до зустрічей дитини з друзями, особливо протилежної статі. Пам’ятайте: Ви теж були молодими!

n  Не вимагайте повної відвертості дитини, вона має право на свої секрети.

n  Сприяйте формуванню почуття відповідальності.

n  Допоможіть дитині обрати майбутню професію, але не робіть це за неї, не тисніть на її вибір.

n  Спробуйте допомогти, але не використовуйте фрази типу: «Вас ще не таке чекає», «Хіба це проблема?», «У житті й не таке буває».

n  Не слід применшувати важливість почуттів старших підлітків на даному віковому етапі.

n  Зберігайте почуття гумору й оптимізму при спілкуванні зі старшим підлітком.

 

 

 

Рекомендації вчителям-предметникам

щодо навчання, виховання 10-класників

-При визначенні профілю навчання враховуйте не лише здібності, а й професійні наміри здобувачів освіти.

-Будуйте навчальний процес так, щоб десятикласники сприймали профільне навчання як можливий у майбутньому вид діяльності.

-Щоб допомогти старшокласникам краще познайомитись один з одним, або щоб змінити статус «неприйнятих» до колективу, плануйте урочну та позаурочну діяльність школярів у динамічних групах, застосовуйте інтерактивні методи взаємодії, заохочуйте їх до участі у всіх заходах класного керівника та вчителів-предметників.

-Важливо знати очікування дітей щодо профільного навчання, їх мотивацію, стимулюйте у них бажання вчитись.

-Переконуйте, що успішність навчання залежить лише від самих здобувачів освіти, їх готовності брати на себе відповідальність за своє майбутнє.

-Організовуйте спільні завдання для хлопців та дівчат, щоб вони мали змогу пізнавати особливості протилежної статті та набувати досвіду статево-рольової взаємодії.

-Для підвищення згуртованості класу, формування навичок групової взаємодії, пропонуйте десятикласникам розв’язувати спільно проблемні ситуації та обов’язково аналізувати результати своєї роботи, визначати причини невдач та успіхів.

-Неактивних школярів залучайте до різних заходів, що проводяться у школі, підкреслюйте їх переваги перед класом, хваліть за найменші успіхи.

-Порівнюйте роботу здобувача освіти з його попередніми роботами, а не з роботами інших.

-Уникайте критики старшокласників при свідках.

-Дозволяйте здобувачу освіти самостійно оцінювати свою поведінку та її наслідки.

-Не наполягайте на відповідях біля дошки тих дітей, які виявляють тривожність. Краще об’єднуйте їх у групи.

-Надавайте можливість здобувачам освіти висловлювати свої думки, формуючи їх індивідуальність та впевненість.

-Проводьте класні виховні години, на яких:

навчайте самоаналізу, самопізнання, самокритики;

-Розвивайте комунікативні здібності здобувачів освіти:

-Навчайте культури поводження у колективі;

-здійснюйте гендерне виховання, пояснюйте особливості чоловічої та жіночої психіки;

-здійснюйте профорієнтаційну діяльність;

-виховуйте такі якості як толерантність, відповідальність, самостійність.

 

 

 

Практичний психолог ____________________ Мазорчук О.В.