Аналітична
довідка
за
результатами дослідження адаптації
здобувачів
освіти 10 класу
(2020-2021
навчальний рік)
Мета дослідження: вивчення основних
психологічних проблем переходу з основної школи в старшу; виявлення
індивідуальних особливостей десятикласників; визначення рівня адаптації та причин дезадаптації
здобувачів освіти 10 класу.
Проблема: адаптаційні,
навчальні, поведінкові труднощі в період переходу з основної в старшу школи.
Об’єкт: здобувачі освіти 10 класу.
Обгрунтування проблеми дослідження:
·
Потреба
адаптації здобувачів освіти 10 класу під час переходу із основної
до старшої школи зумовлена зміною їхнього соціального оточення. Десятикласникам
доводиться пристосовуватися
до вимогливих учителів-«предметників», особливостей і умов навчання,
нової системи цінностей і норм поведінки, що формується
у зміненому колективі класу. Внутрішнє напруження, а також насторожене
несприймання старшокласниками нововведень, можуть спричинити їхню дезадаптацію.
·
Ознаками дезадаптації здобувачів освіти 10
класу є:
o недисциплінованість;
o неуважність;
o зниження рівня успішності;
o швидка втомлюваність;
o відсутність бажання йти до школи;
o пригнічений настрій;
o замкнутість, небажання контактувати
з однокласниками.
·
Ознаки успішної адаптації здобувачів
освіти 10 класу такі:
o успішність у навчанні;
o налагодженість комунікації
з однокласниками та вчителями-«предметниками»;
o високий рівень мотивації до навчання;
o самоорганізація, зокрема вміння правильно
визначати час на розв’язання завдань;
o систематичне виконання домашніх завдань;
o активна участь у роботі органів
учнівського самоврядування, у позакласних та позашкільних заходах;
o звернення по допомогу
до вчителів (за потреби);
o позитивний настрій.
Методи дослідження: діагностика, спостереження, метод незалежних характеристик, анкетування.
10 клас як перехідний
період від дитинства до серйозного навчання
Після зміни критеріїв оцінок навчального
процесу відбувається втрата первинного статусу в групі однолітків. При цьому
з'являються істотні зрушення в самооцінці, як правило, не усвідомлювані самим
підлітком. Вчиняється розрив у тій сфері переживань людини, які пов'язані з
усвідомленням себе. Подібні процеси досить часто призводять до виникнення
захисних механізмів різного роду, які забезпечують збереження звичної
самооцінки людини і його відношення до себе, спотворюючи сприйняття
навколишньої дійсності. Зовні неадекватне сприйняття навколишнього світу і
власної особистості може виявлятися в поведінкових порушеннях, зниженні
конструктивності поведінки, частих афективних реакціях, виникає пригніченість і
депресія. У цілому подібний стан прийнято кваліфікувати як
соціально-психологічну дезадаптацію, яка потребує індивідуальної роботи з
психологом.
10 клас -- розслаблення між двома серйозними етапами
навчання.
Ще одна проблема, характерна для
десятикласників, - установка на продовження мораторію. Після того, як дев'ятий
клас з його напругою і завершенням певного етапу освіти позаду,
багато дівчат та хлопців напередодні закінчення школи і вступу до вищих
навчальних закладів хочуть розслабитися. Може здатися, що вони впадають у безтурботний
дитячий стан: пріоритетними стають спілкування з однолітками, підвищується
інтерес до всього, що не є навчанням або роботою. Необхідно зрозуміти і
прийняти те, що подібний стан дійсно необхідний в якості перепочинку чи
відпочинку. Часом подібні дії можна навіть порахувати необхідними. Крім того,
набуття на цьому періоді досвіду широкої і різноманітної взаємодії з
навколишнім світом, не обмежується тільки лише навчальним процесом, для даного
віку має велике розвиваюче значення. Корисно і те, що в цьому віці багато хто
прагне долучитися до "дорослого" життя - природно, все має бути в
міру.
Однак,
подібний стан добрий лише в якості явища, яке швидко проходить. Якщо ж школяр
володіє сформованою установкою на таке життя (нерідко виходить, що батьки
відправляють дитину в десятий клас саме для продовження мораторію дитинства),
вчителям і шкільним психологам потрібно буде займатися подібними випадками -
занадто тривале дитинство і прагнення тільки лише до розваг далеко не корисно
для подальшої соціалізації.
Соціальна
адаптація - як пристосування людини до умов соціального середовища -
передбачає:
1. адекватне сприйняття навколишньої дійсності
і самого себе;
2. адекватну систему відносин і спілкування з
оточуючими;
3. здатність до праці, навчання, до
організації дозвілля та відпочинку;
4. здатність до самообслуговування і
самоорганізації;
5. мінливість (адаптивність) поводження
відповідно до рольових очікувань інших.
У
10-класників змінюється соціальне оточення і система діяльності (навчальна
ситуація нового ступеня освіти, зміна режиму і навантаження).
Ситуація
новизни є для будь-якої людини в певній мірі тривожною. Підліток переживає
емоційний дискомфорт насамперед через невизначеність уявлень про вимоги
вчителів, про особливості і умови навчання, про цінності і норми поведінки в
колективі класу.
Цей стан можна назвати станом внутрішньої
напруженості, настороженості, що утруднює прийняття як інтелектуальних, так і
особистісних рішень. Таке психологічне напруження, будучи досить тривалим, може
призвести до шкільної дезадаптації, коли здобувач освіти стає
недисциплінованим, неуважним, безвідповідальним, відстає у навчанні, швидко
стомлюється і просто не хоче йти до школи. Діти, систематично ослаблені, є
найбільш схильними до дезадаптації. І, звичайно ж, неможливо говорити про
адекватне сприйняття підлітком навколишньої дійсності через призму власної
тривожності, про адекватну системі взаємини і спілкування з однокласниками та
вчителями.
Все
це ускладнює сам навчальний процес, продуктивна робота на уроці стає
проблематичною.
Специфіка адаптації
10-класників визначається особливостями віку та специфікою профільного навчання. Важливою
соціальною потребою даного віку є потреба у пошуковій активності, у
самовизначенні, у визначенні життєвих перспектив.
Зазвичай
необхідність адаптації виникає у зв’язку з кардинальною зміною діяльності
людини і її соціального оточення. У десятикласників змінюється соціальне
оточення (новий склад класу та вчителів) і система діяльності (нова навчальна
ситуація нового ступеня освіти). Ситуація новизни є для будь-якої людини певною
мірою тривожною. А якщо для старшокласника це ще й пов’язано з вибором
навчального профілю, то ризики підвищеної тривожності та виникнення шкільної і
навіть соціальної дезадаптації збільшуються.
Наше завдання -- зробити природний процес адаптації більш
інтенсивним.
У юності
особливо зростає необхідність у визнанні та захищеності, як ніколи стають
актуальними потреби в спілкуванні й одночасно у відособленні. Спілкуючись один
з одним, юнаки відчувають необхідність знайти своє «Я», зрозуміти свої життєві
перспективи. Тому через весь адаптаційний період проходить ідея
самопізнання і самовизначення в життєвих цінностях, в уявленні образу «Я» як
власними очима, так і очима інших.
Тому варто
навчати дітей відповідного віку засобів самопізнання, самосприйняття і
саморозвитку в контексті взаємодії з оточуючими людьми і в умовах культурних,
соціальних, економічних реалій суспільства.
Дослідження соціально-психологічної
адаптованості здобувачів освіти 10-го
класу проводилося у жовтні – листопаді 2020 року за
такими чинниками:
Особистісна
тривожність;
Шкільна
мотивація;
Прийняття або неприйняття себе;
Прийняття
інших або конфлікт з іншими;
Емоційний
комфорт (оптимізм, врівноваженість) або
емоційний дискомфорт (тривожність, занепокоєння або, навпаки, апатія);
Очікування
внутрішнього контролю (орієнтація на те,
що досягнення життєвих цілей залежить від
себе самого, акцентується особистісна відповідальність і компетентність)
або очікування зовнішнього контролю
(розрахунок на поштовх і підтримку ззовні, пасивність у вирішенні життєвих
завдань);
Домінування або залежність від інших;
«Відхід»
від проблем.
Обстежено всього 14 (чотирнадцять) десятикласників – 9
(дев’ять) дівчат і 5 (п’ять) хлопців.
Дослідження
складалося з 6 (шести) методик, включаючи
вербальні та невербальні завдання.
n Спостереження за поведінкою на уроках, під час перерв і в
позанавчальний час.
n
Тест структури інтересів і схильностей (СІС)
Показниками вираженості інтересів і
схильностей у школярів є ставлення до конкретних шкільних предметів, занять,
їхні захоплення, інформація з певних тем. Методика дає змогу виявити інтереси й
схильності до таких видів діяльності й дисциплін: філософії, економіки,
філології, історії, юриспруденції та права, медицини, математики, фізики,
хімії, біології, інформатики й обчислювальної техніки, географії.
n
ВЕРБАЛЬНІ ТЕСТИ
Процес мислення
складається з нерозривно пов'язаних один з одним операцій аналізу й синтезу.
Щоб вивчити рівень розвитку цих операцій мислення, а також здібності підлітка
логічно мислити на словесному матеріалі, було дібрано два вербальні тести
(«Методики психодіагностики в спорті» за редакцією В. Марищука).
Аналіз
Методика полягає в доборі
слів, що мають загальні родові ознаки, логічні зв'язки з певним
узагальнювальним словом.
Синтез
Методика полягає в
об'єднанні слів родовим поняттям і в пошуку «зайвого» слова, яке до цього
загального поняття не належить.
n
Методика «Тип мислення».
n
Методика «Агресивна поведінка» (за Є.Ільїним та
П.Ковальовим).
n
Тест на визначення темпераменту. Методика Айзенка.
Результати
досліджень
1.
Темперамент
Нещирі відповіді – 2 здобувачі освіти – 15%;
щирі – 12 – 85%.
Амбіверти – 11 здобувачів
освіти – 78%; екстраверти – 3 здобувачі освіти – 22%.
Емоційна стабільність,
стійкість і чутливість нервової системи – професії у сфері обслуговування,
навчання, виховання, медицини, управління – 7 здобувачів освіти – 50%.
Вразливість, чуйність,
співчуття (професії соціальної сфери, люди мистецтва) – 7 здобувачів освіти –
50%.
2.
Рівні розвитку операцій мислення
2.1. аналіз:
-- аналітичні
здібності розвинені недостатньо – 11 здобувачів освіти – 78%;
-- аналітичні здібності
розвинені середньо – 3 здобувачі освіти – 22%.
2.2. синтез:
-- операція синтезу
нерозвинена – 4 здобувачі освіти – 28%;
-- операція синтезу
розвинена недостатньо – 5 здобувачів освіти – 36%;
-- операція синтезу
розвинена посередньо – 3 здобувачі освіти – 22%;
-- операція синтезу
розвинена високо – 2 здобувачі освіти – 14%.
2.3.
середній показник:
-- потрібна значна
мотивація для 5 здобувачів освіти – 36%;
-- здібності середні – 4
здобувачі освіти – 28%;
-- здібності дуже високі –
1 здобувач освіти – 7%;
-- здібності нерозвинені –
4 здобувачі освіти – 39%.
3. Структура
інтересів і схильностей:
-- інтереси відсутні або
виражені дуже слабко – 1 здобувач освіти – 7%;
-- інтереси середньо
виражені – 7 здобувачів освіти – 50%;
-- інтереси яскраво
виражені – 6 здобувачів освіти – 43%.
4.Рівень агресивності:
-- стриманість від агресії
– 5 здобувачів освіти – 35%;
-- схильність до агресії –
9 здобувачів освіти – 65%.
Висновок
Аналіз результатів дослідження здобувачів
освіти 10 класу показує:
n
Адаптаційний період
проходить не для всіх десятикласників успішно;
n
Недостатня
адаптація виражена неузгодженістю вимог навчального середовища та особистісних
проявів;
n
Недостатньо
розвинена навчальна мотивація;
n
Підвищено рівень
шкільної тривожності;
n
Для вивчення
причин дезадаптації та виявлення індивідуальних особливостей десятикласників в
січні – березні 2021 року було проведено:
-
Тест на
Інтернет-залежність (за методикою Лоскутова В.А.).
-
Анкетування
«Вчителі очима дітей».
-
Тести «Обери свій
колір», «Наскільки Ви рішучі», «Наскільки багата Ваша уява», «Визначення сили
волі».
-
Відкрити себе для
себе ж самого. Методика «Обери геометричну фігуру».
-
Анкетування
«Підлітки про батьків» (за методикою Шафера).
-
Анкетування
батьків «Взаємини в сім’ї».
Рекомендації
здобувачам освіти 10 класу
n
Розвивати
інтереси і потреби;
n
Удосконалювати
набуті знання, вміння та навички;
n
Прогнозувати своє
майбутнє;
n
Збагачувати уяву;
n
Тренувати волю
цілеспрямовано і регулярно;
n
Не просто більше
читати, а обов’язково про це говорити,
аналізувати вчинки літературних героїв, уявляти себе на їхньому місці, свою
модель поведінки;
n
Намагатися
мислити поняттями й категоріями, «філософствувати», переходити від часткового
до загального і навпаки;
n
Учитися керувати
своїми емоціями, стримувати злість, подавляти агресію, намагатися зрозуміти їх
причини виникнення;
n
Постійно
працювати над собою і вдосконалюватися, поступово перемагаючи свої недоліки й
усуваючи слабкі сторони.
n
Підліткові можна
рекомендувати навчання в класах природничоматематичного напрямку, якщо:
·
1. У нього є
інтерес до точних наук (математика, фізика, інформатика, хімія).
·
2. Результати тестування за вербальними
тестами не повинні бути низькими.
n
Підліткові можна рекомендувати навчання в
класах гуманітарного напрямку, якщо:
·
1. У нього є
інтерес до гуманітарних наук, він читає книжки.
·
2. Результати
тестування за вербальними тестами повинні бути не нижчими від середніх
показників.
Рекомендації
батькам
n
Ставтеся до дітей
відповідно до їхнього віку й враховуючи вразливість, прагнення до самостійності.
n
Сприяйте
формуванню потреби в пошуковій активності, побудові життєвих цілей.
n
Враховуйте
збільшену потребу юнацького віку до дружнього й інтимного спілкування.
n
Терпимо ставтеся
до зустрічей дитини з друзями, особливо протилежної статі. Пам’ятайте: Ви
теж були молодими!
n
Не вимагайте
повної відвертості дитини, вона має право на свої секрети.
n
Сприяйте
формуванню почуття відповідальності.
n
Допоможіть дитині
обрати майбутню професію, але не робіть це за неї, не тисніть на її вибір.
n
Спробуйте допомогти,
але не використовуйте фрази типу: «Вас ще не таке чекає», «Хіба це проблема?»,
«У житті й не таке буває».
n
Не слід
применшувати важливість почуттів старших підлітків на даному віковому етапі.
n
Зберігайте
почуття гумору й оптимізму при спілкуванні зі старшим підлітком.
Рекомендації
вчителям-предметникам
щодо навчання, виховання
10-класників
-При визначенні профілю навчання враховуйте не лише
здібності, а й професійні наміри здобувачів освіти.
-Будуйте навчальний процес так, щоб десятикласники
сприймали профільне навчання як можливий у майбутньому вид діяльності.
-Щоб допомогти старшокласникам краще познайомитись
один з одним, або щоб змінити статус «неприйнятих» до колективу, плануйте
урочну та позаурочну діяльність школярів у динамічних групах, застосовуйте
інтерактивні методи взаємодії, заохочуйте їх до участі у всіх заходах класного
керівника та вчителів-предметників.
-Важливо знати очікування дітей щодо профільного
навчання, їх мотивацію, стимулюйте у них бажання вчитись.
-Переконуйте, що успішність навчання залежить лише
від самих здобувачів освіти, їх готовності брати на себе відповідальність за
своє майбутнє.
-Організовуйте спільні завдання для хлопців та
дівчат, щоб вони мали змогу пізнавати особливості протилежної статті та
набувати досвіду статево-рольової взаємодії.
-Для підвищення згуртованості класу, формування
навичок групової взаємодії, пропонуйте десятикласникам розв’язувати спільно
проблемні ситуації та обов’язково аналізувати результати своєї роботи,
визначати причини невдач та успіхів.
-Неактивних школярів залучайте до різних заходів, що
проводяться у школі, підкреслюйте їх переваги перед класом, хваліть за найменші
успіхи.
-Порівнюйте роботу здобувача освіти з його
попередніми роботами, а не з роботами інших.
-Уникайте критики старшокласників при свідках.
-Дозволяйте здобувачу освіти самостійно оцінювати
свою поведінку та її наслідки.
-Не наполягайте на відповідях біля дошки тих дітей,
які виявляють тривожність. Краще об’єднуйте їх у групи.
-Надавайте можливість здобувачам освіти висловлювати
свої думки, формуючи їх індивідуальність та впевненість.
-Проводьте класні виховні години, на яких:
навчайте самоаналізу, самопізнання, самокритики;
-Розвивайте комунікативні здібності здобувачів
освіти:
-Навчайте культури поводження у колективі;
-здійснюйте гендерне виховання, пояснюйте
особливості чоловічої та жіночої психіки;
-здійснюйте профорієнтаційну діяльність;
-виховуйте такі якості як толерантність,
відповідальність, самостійність.
Практичний психолог
____________________ Мазорчук О.В.
Немає коментарів:
Дописати коментар