Аналітична довідка за результатами дослідження рівня готовності здобувачів освіти 4 класу до переходу в середню школу (2020-2021 н. р.)

 

Аналітична довідка

 за результатами дослідження рівня готовності

здобувачів освіти 4 класу

до переходу в середню школу

(2020-2021 навчальний рік)

 

 

   Мета дослідження: визначення рівня готовності здобувачів освіти 4 класу до переходу в середню школу (школу ІІ ступеня).

   Проблема дослідження: наступність у роботі 4-го класу на основі вивчення класного колективу та індивідуальних психофізичних особливостей здобувачів освіти.

   Обгрунтування проблеми дослідження: складові готовності здобувачів освіти 4 класу до навчання у школі ІІ ступеня:

n  Успішне засвоєння програмного матеріалу та сформованість основних компонентів навчальної діяльності;

n  Наявність новоутворень молодшого шкільного віку – довільності, рефлексії, мислення через поняття тощо;

n  Сформованість уміння вчитися;

n  Достатній розвиток пізнавальних здібностей, психічних процесів (сприймання, запам’ятовування та осмислення навчальної інформації);

n  Якісно новий тип взаємовідносин із дорослими та однолітками.

Предмет дослідження: психологічна готовність дитини (мотиваційна, емоційна, інтелектуальна, соціальна) до переходу у школу ІІ ступеня.

Об’єкт дослідження: здобувачі освіти 4 класу.

Методи дослідження: діагностика, спостереження, метод незалежних характеристик, тестування.

Дослідження складається з 15 методик, призначених для здобувачів освіти 4 класу, включає вербальні та невербальні завдання.

Структура програми: 2 (два) етапи обстеження: первісне знайомство з класом та проведення поглибленого психологічного обстеження.

Основна мета І етапу – вивчення особливостей поведінки здобувачів освіти у реальних навчальних ситуаціях, їхніх стосунків з усіма вчителями. Найпродуктивнішим методом роботи на цьому етапі є спостереження особливостей психолого-педагогічного клімату, що склався в класі на момент обстеження:

-         вивчення поведінки педагога та особливостей стилю педагогічного спілкування вчителя, характер його реакції в різних ситуацій;

-         ставлення вчителя до кожного здобувача освіти;

-         характер ставлення здобувачів освіти до навчання, активність на уроках. Основними показниками ставлення здобувача освіти до навчання є:

1.     Прагнення здобувачів освіти відвідувати заняття або бажання ухилитися від них;

2.     Загальна активність на заняттях;

3.     Наявність і характер відволікань;

4.     Ставлення до засобів дії;

5.     Наявність і зміст зауважень, коментарів, що виражають позитивне, байдуже або негативне ставлення до заняття;

6.     Поведінка дітей після закінчення заняття.

Діагностики першого етапу (8 методик вересень – грудень) сприяли мотивації дитини до самопізнання та пізнання інших людей, пробудження зацікавленості до внутрішнього світу людини:

n  Самооцінка. Осмислення своєї гідності та гідності інших людей.

n  Методика «Тип мислення».

n  Шкільна мотивація (за Н.Г.Лускановою), «тип» сприйняття класного колективу.

n  Тест шкільної тривожності Філліпса.

n  Модифікований діагностичний опитувальник Вандербільт (заповнили батьки). Оцінка поведінки дитини.

n  Анкета класного керівника. Процес адаптації.

n  Визначення типу темпераменту. Методика Айзенка.

n  Методики «Логіко-кількісні відношення», «Виділення суттєвих ознак» для вивчення рівня сформованості елементарних операцій мислення: аналізу, порівняння, виділення істотних особливостей, абстрагування, класифікації конкретизації.

n  Методика «Пам’ять на числа» для вивчення рівня особливостей пам’яті: короткочасної, зорової.

Діагностики другого етапу (7 методик січень - квітень) сприяли осмисленню свого місця в соціумі: взаємовідносини з батьками, однокласниками, учителями. Мета цього етапу: формування вміння виділяти особистісні якості під час спілкування, розвиток навичок спілкування, формування сприятливої атмосфери у класному колективі.

n  Тест «Кодування» (О.Венгер, Г.Цукерман) для дослідження уваги та темпу діяльності.

n  Тест «Обери свій колір». Психологія кольору.

n  Методика «Обери геометричну фігуру». Відкрити себе для себе ж самого.

n  Методика «Запам’ятай малюнки» для вивчення обсягу короткочасної зорової пам’яті.

n  Методика вивчення самооцінки Будассі.

n  Методика «Інтелектуальна лабільність» (модифікація С.Н.Костромін) для вивчення здатності дитини до короткочасної інтенсивної діяльності, вміння орієнтуватися на умови завдання, виконувати і враховувати кілька вимог одночасно, володіти точним аналізом різних ознак.

n  Методика «Оперативна пам’ять» для вивчення рівня особливостей пам’яті: короткочасної, слухової, зорової.

   За допомогою вказаних методик не тільки збагачуються знання про особистість кожної дитини, а й визначаються шляхи корекційно-профілактичної роботи з поліпшення її емоційного стану, попередження тривожності, дезадаптації, порушень у поведінці, які перешкоджають нормальному емоційному самопочуттю дитини та ускладнюють процес спілкування з однолітками.

 

   Обстежено 10 здобувачів освіти 4 класу: 5 (п’ять) дівчат і 5 (п’ять) хлопців.

 

Результати досліджень

 

1.     Рівень засвоєння навчальних програм:

n  здобувачів освіти з високим рівнем навчальних досягнень – 2 – 20%;

n  здобувачів освіти із достатнім рівнем навчальних досягнень – 6 – 60%;

n  здобувачів освіти із середнім рівнем навчальних досягнень – 2 – 20%;

n  здобувачів освіти із початковим рівнем навчальних досягнень немає.

2.     Соціометрія

Сприйняття класного колективу:

n  Індивідуалістичне – 2 здобувачі освіти – 20%

n  Індивідуально-колективістське – 1 здобувач освіти – 10%

n  Колективістське – 5 здобувачів освіти – 50%

n  Прагматичне – 2 здобувачі освіти – 20%.

Мотивація до навчання, рівень шкільної адаптації:

-         Сформоване ставлення до себе як до школяра, висока навчальна активність, високий рівень шкільної адаптації – 6 осіб – 60%;

-         Ставлення до себе як до школяра практично сформовано, середній рівень шкільної адаптації – 2 особи – 20%;

-         Позитивне ставлення до школи, але школа приваблює більше поза навчальними сторонами, зовнішня мотивація – 1 особа – 10%;

-         Ставлення до себе як до школяра не сформовано, низький рівень шкільної адаптації -- 1 особа – 10%.

3.     Темперамент

Сангвінік – 7 осіб (70%), але відповіді нещирі;

Флегматик – 2 особи (щирі) і 1 особа (нещира) – 30%.

4.     Рівень і характер шкільної тривожності:

-         Загальна тривожність у школі

<50% -- 5 здобувачів освіти – 50%

>50% -- 3 здобувачі освіти – 30%

>75% -- 2 здобувачі освіти – 20%.

- Переживання соціального стресу

<50% -- 8 здобувачів освіти – 80%

>50% -- 1 здобувач освіти – 10%

                                    - Фрустрація потреби в досягненні успіху

                                     <50% -- 9 здобувачів освіти – 90%

                                     >50% -- 1 здобувач освіти – 10%

- Страх самовираження

<50% -- 1 здобувач освіти – 10%

>50% -- 3 здобувачі освіти – 30%

=50% -- 4 здобувачі освіти – 40%

<75% -- 1 здобувач освіти – 10%

>75% -- 1 здобувач освіти – 10%

                                              - Страх ситуації перевірки знань

                                              <50% -- 2 здобувачі освіти – 20%

                                              >50% -- 5 здобувачів освіти – 50%

                                              =50% -- 1 здобувач освіти – 10%

                                              =100% -- 2 здобувачі освіти – 20%.

-         Страх невідповідності очікуванням оточення

<50% -- 2 здобувачі освіти – 20%

>50% -- 7 здобувачів освіти – 70%

=100% -- 1 здобувач освіти – 10%.

-         Низька фізіологічна опірність стресові

<50% -- 5 здобувачів освіти – 50%

>50% -- 4 здобувачі освіти – 40%

>75% -- 1 здобувач освіти – 10%.

                                                         - Проблеми і страхи у стосунках з учителями

                                                         <50% -- 2 здобувачі освіти – 20%

                                                          >50% -- 4 здобувачі освіти – 40%

                                                          =50% -- 3 здобувачі освіти – 30%.

№ з/п	Прізвище, ім’я, по батькові здобувача освіти	Кількість абсолютних значень (8 чинників) >50%                       >75%                            100%
1		3                                1                                  --
2		1                                1                                     2
3		-                                 --                                       --
4		2                                --                                     --
5		4                                 --                                    --
6		3                                         --                                           --
7		5                                 1                                    --
8		5                                 --                                     --
9		3                               --                                     --
10		2                                 1                                      1

 

 

5.     Самооцінка: адекватна – 4 здобувачі освіти – 40%

                         завищена – 2 здобувачі освіти – 20%

                         занижена – 4 здобувачі освіти – 40%.

 

 

 

 

Висновки

   Здобувачі освіти 4 класу мають різний рівень готовності до навчання у середній школі, тобто різні рівні розвитку пізнавальних процесів, навичок спілкування та співробітництва.

   Причинами недостатньої готовності до навчання у середній школі є:

n  Недостатня адаптація виражена неузгодженістю вимог навчального середовища та особистісних проявів.

n  Недостатньо розвинена навчальна мотивація;

n  Підвищений та високий рівні шкільної тривожності.

   Для повної готовності четвертокласників до навчання в школі ІІ ступеня продовжувати:

-         Виявляти індивідуальні особливості здобувачів освіти;

-         Вивчати особливості інтелектуального розвитку;

-         Формувати вміння вчитися;

-         Розвивати пізнавальні здібності та психічні процеси;

-         Розвивати навички спілкування.

 

Методичні рекомендації вчителям

з профілактики дезадаптації здобувачів освіти 4 класу

при переході до середньої школи:

1.     Урахування вікових і індивідуальних психологічних особливостей дітей.

2.     Демонстрація вчителем віри в успіх дитини.

3.     Відділення оцінки конкретного вчинку від оцінки особистості дитини.

4.     Запобігання груповій критиці дитини або її робіт, а також порівнянь її помилок з постійними успіхами інших здобувачів освіти.

5.     Порівняння якості роботи дитини тільки з її попередніми роботами.

6.     Указуючи на помилки, намітити шлях до успіху.

7.     Акцентування уваги здобувача освіти на його успіхах, перемогах.

8.     Створення ситуацій успіху.

9.     Надання емоційної підтримки здобувачам освіти словами, поглядом, дотиком.

10.Підтримка і заохочення проявів активності в роботі на уроці у скутих, сором’язливих, тривожних дітей. Важливо звернути увагу інших здобувачів освіти на їхні успіхи, підвищувати їхній статус у класі.

11.Бажано не наполягати на публічних виступах і відповідях перед усім класом тривожних, невпевнених дітей. Певний період їх можна включати в групи з 2-3 здобувачів освіти, що разом будуть розповідати вірш, співати пісню і т. д. , щоб вони відчули підтримку.

 

 

 

 

Рекомендації батькам

для успішного переходу четвертокласників до середньої школи

1.     Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це з класним керівником, шкільним психологом.

2.     Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3.     Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4.     Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5.     Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6.     Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю дитини, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з Вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.

7.     Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8.     Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.

9.     Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, освітньому закладі.

10.У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.

11.Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.

12.Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.

13.Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.

14.Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.

15.У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

 

 

Практичний психолог __________________ Мазорчук О.В.